Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Новини
реклама
пн, 13 серпня, 15:36 1205

Секрети великої дзвіниці Києво-Печерської Лаври

Фото: lavra.kiev.ua

Скандал із архітекторами та укорочений меч монумента Батьківщина-мати. Секрети великої дзвіниці Києво-Печерської лаври – вона приваблює туристів з усього світу, а жителі столиці говорять: хто не був на дзвіниці, той й Києва ніколи не бачив.

Ранок Сергія Логвиненко починається не з кави. 374 сходинки – і він на робочому місці. У дощ, сніг або спеку. Сергій – дзвонар на великий Лаврській дзвіниці, бути тут – його мрія.

«У 95-му році, це було свято Пасхи, ми були в Лаврі. Я піднімався на дзвіницю. Коли були внизу – дзвонили всі три дзвіниці. Стан був невимовним, стан свята. Виникла просто думка? «Було б щастя хоча б раз піднятися на велику дзвіницю, і хоч би раз вдарить в дзвіночок» – говорить дзвонар великої Лаврської дзвіниці Сергій Логвиненко.

Його мрія здійснилася в 2000-му році. До цього кілька років Сергій був в підмайстри в лаврських дзвонарів. Довіряли дзвонити лише у великий дзвін Благовіст, але все вирішив випадок.

«Потрібно було дзвонити, а нікого не було. Я перехрестився, піднявся і як зміг подзвонив. Після того процес пішов», – розповідає Сергій.

В основі майстерності – ритм і характер, пояснює Сергій і ділиться, що часто так захоплень процесом, що не чує, як дзвонить. Дзвонить, читаючи молитву, іноді на допомогу приходять колишні дзвонарі, але управлятися з усіма 15-ма дзвонами може і наодинці. Своє заняття Сергій роботою не вважає.

Великий новий дзвін відв'язали, туристи, які підіймаються на дзвіницю, часто норовлять в нього вдарити. До забудови Києва висотками дзвін з Лаври було чути на 7 км.

Велика Лаврська дзвіниця з 1996 року була в кишені ледь не у кожного українця. Надрукована разом з портретом Івана Мазепи, на 10-ти гривневій купюрі. У 2006 дизайн змінили, гетьман залишився, а дзвіницю змінив Успенський собор.

На будівництво дзвіниці пішло більше 5 мільйонів штук цегли і 4 тисячі царських рублів. Їх Іван Мазепа пожертвував в 1707 році на фундамент. Проект замовили в архітектора з Петербурга Федора Васильєва, але не зійшлися у фінансовому питанні. Його замінив більш поступливий німець Йоганн Шедель. Його роботи йшли 14 років. Навіть після підриву Успенського собору в 1941 році дзвіниця встояла.

На реставрацію дзвіниці після Другої світової війни, знадобилося п'ять років і майже 3,5 кілограма золота 100 різних проб. А в 2010 реставрація обійшлася в 36 мільйонів гривень. За них вежу відремонтували й прибрали написи туристів «Вася + Света = любовь» або «Тут був Микола з Броварів».

Лаврська дзвіниця майже два століття була Найвищою будівлею України. Першості її ледь не позбавив монумент Батьківщина-мати. Відстояв Київський митрополит, мовляв, зброя не може бути вища за хрест. У підсумку меч скульптури вкоротили та кінчик став нижче верхівки дзвіниці на 12 метрів.

Сама дзвіниця нахилена на 62 сантиметри і її іноді порівнюють з Пізанської вежею, але, на відміну від знаменитої італійської споруди, в лаврський нахил не збільшується.

Вам можуть сподобатися такі матеріали:

Місце чудес – на що здатні мощі у печерах Києво-Печерської Лаври. 

Медовий спас 2018. Що потрібно нести в церкву на освячення. 

Читайте також про Спас 2018 – коли святкують, яким традиціям слідують. 

Зверніть увагу на матеріал про те, які православні та державні свята чекають на українців у серпні 2018

Долучайтесь до каналу "Україна" в меседжерах, аби дізнаватись першими про актуальні та обрані матеріали за посиланнями: 
Viber – https://chats.viber.com/kanalukraine/uk
Telegram – https://t.me/kanalukraina 

загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...

Популярні новини