Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Новини
реклама
чт, 25 січня, 19:20 2277

Пригоди студентських років: якими історіями поділились ведучі каналу "Україна"

NULL

Традиційно 25 січня відзначається День Тетяни. Та не лише це свято зазначене на календарі, адже 25-го січня свій день відзначають і студенти. 

Тож, в честь Дня студента ми поцікавились у ведучих каналу "Україна", якими були їх студентські роки, як вони веселились та чи легко давалось їм навчання.

Віталій Школьний розповів, що в студентські роки, незважаючи на хорошу успішність, відрізнявся бунтарським характером.

"В університетські часи був старанним студентом, відмінником із бездоганним академічним результатом, але просто огидної, бунтарської поведінки. Можу сміливо таке говорити 13 років по тому. Одного разу з кумом, а тоді найліпшим університетським другом, виріши влаштувати, як нам здавалося, страшенно провокативну акцію. Щоразу, коли згадуємо, не можемо стримати сміху. 
Накупили в кіоску преси поруч з університетом цілий оберемок порножурналів. У ті часи вони виходили із зображеннями без цензури, як то кажуть, з усім соромом на видноті. Вирвали звідки півтора десятки страшенно розпусних постерів дівиць і увага (!) - поставили їх замість фото на ДОШЦІ ПОШАНИ "Ними пишається інститут". Вранці викладачів і студентів зустріла ціла галерея фото для дорослих. Скандал був ще той. Але камер спостереження в тому місці не встановлювали, тому бешкетників так і не вирахували. Зараз схожі речі, безперечно, засудив би, а тоді вони здавалися революційно-смішними".

А ось Сергій Зенін згадав "Місце Сили студентського життя".

"Поки я був на першому курсі пари відвідував відповідально. А потім, більшу частину часу я став присвячувати творчості – КВК, дню факультету, різним конкурсам. Звісно, у нас була своя творча група і навіть "офіс", який знаходився в їдальні на першому поверсі корпусу. У цій їдальні ми сиділи, м'яко кажучи, постійно. Чай-кава-хот-доги-тістечка - взагалі, ми ніколи не творили на голодний шлунок. Згодом, ми настільки здружилися з власницею їдальні, що вона почала нас іноді підстраховувати. Я, навіть, кілька разів ховався за прилавком від заступника декана і викладачів, яким одногрупники казали, що я захворів. Загалом, одне з "Місць Сили мого студентського життя"– це їдальня".


Ведучий каналу "Україна" Ігор Пупков прогулював одні пари, щоб потрапити на зовсім інші.

"Я не можу сказати, що мої студентські роки були бурхливими. Я вчився на заочному. Але група у нас була дуже дружною. У нас був крутий майстер Георгій Шкляревский. Ми і зараз підтримуємо всі зв'язок. Хоча минуло 13 років з дня випуску. Пам'ятаю, як предмети по перегляду кінокласики, я пропускав і тікав у групу доведучих. Мене шалено цікавили майстер-класи Світлани Ганської (в 2002 вона була ведучою праймових новин на Першому Національному і викладачем у нашому ВНЗ). Я показував їй записи своїх ефірів (тоді я ще працював на одеському каналі). А пізніше я набрався нахабства і напросився на кастинг ведучого новин на УТ-1. Але, я виявився занадто молодим".

Виявляється, що Оля Грицик мало не вступила на економічний факультет. Ведуча розповіла, як все-таки їй вдалося вступити на вакультет журналістики.


"Доля, в особі батьків, пророкувала мені економічний факультет. Тоді це було престижно і фінансово вигідно – спробуй вступи. Але оскільки з цифрами я не дуже, то таємно подала документи на журналістику. Батьки дізнались постфактум і відмовляли до останнього, але врешті змирились і навіть взялись допомагати. Тато був посланий у розвідку до далекої сусідки, яка працювала в університеті на якомусь зовсім протилежному факультеті. Здається, математичному. Сусідка допомогла чим змогла: дізналась тему твору для вступного іспиту. Твори завжди давались мені на раз, але цього разу я взялась до справи серйозно. Вперше писала з хрестоматіями і критиками, до третьої ночі перевіряла помилки, а потім мама до ранку переписувала його на шпаргалку. І от тато чекає під універом, я схвильована в аудиторії, бо екзаменатор оголошує теми... і жодної, жодної навіть близької до тої, що готувала я. Про те, що його розвіддані провалились, тато дізнався від абітурієнтів, які справились першими і поки дочекався мене скурив пачку цигарок, хоча зазвичай - не більше однієї в день. Твір я, до речі, написала на чотири і таки стала студенткою факультету журналістики. Так що dreams come true!"

Максим Сікора, як виявилося, частенько запізнювався на пари. А один раз його запізнення навіть зіграло на руку його одногрупнику.

"Був у нас такий курс лекцій "жанри журналістики". Розбирали саме "епіграму", дотепну сатиричну поезію. Завдання - написати ії на когось з колег-студентів, підмітити характерну рису і обіграти. А  я тоді вже був студент помітний, працював на ТБ. Ось на мене й писали, звісно шо це був секрет, і дізнатися про це можна було тільки, завітавши на пару. А я через зайнятість їх частенько пропускав або запізнювався. Тоді, до речі, теж. Так от пара в розпалася, всі читають епіграми, черга Андрія Муравського, а він розумівся на поезії. Мене немає, а він читає:…"на пару з’явиться та з’явиться не скоро... любитель запізнитися Сікора!"

 І тут заходжу я!...Аудиторія "лягла" від сміху разом з викладачем. Андрій отримав "відмінно"за влучність, а мене пробачили як ліричного, присоромленого, але героя".

А ось Світлана Катренко розповіла, як нелегко часом доводиться хлопцям навчаючатись в групі з одними лише дівчатами.

"Я вчилася на філологічному, а всі знають, що на цьому факультеті навчаються в основному дівчата. Хлопець був один, і той хотів на істфак, а потрапив сюди. Група у нас була дуже дружна і весела. І нашого єдиного хлопця ми кликали звали з собою, намагалися підтримувати, навіть якось пиріжки носили, щоб він відчував наше гарне до нього відношення. Здається, був ще один, але перевівся ще до першої сесії. Бачимо, наш Ярослав чахне.
Ми говоримо: "Ярик, ну що ти сумуєш, га? Може тобі самотньо? Ну хочеш ми будемо приділяти тобі більше уваги?" Ярослав як схопиться: "Дівчата, не треба! Не треба мені ще більше уваги! Все навколо мені заздрять, думають, що це дуже круто бути одним в групі, але ви не розумієте, як це! Коли до третьої ранку дивлюся футбол, ледве прокидаюся , приходжу на пару, а навіть обговорити матч- ні з ким! " Не все те золото, що блищить".

Ліля Ребрик розповіла, як на акторському факультеті вчилися бути убеітельнимі і чим це в підсумку обернулося.

"У нас акторський факультет театрального інституту, де вивчають і мистецтво гриму, і сценічного бою. І був випадок, коли на Хрещатику, де знаходиться один з корпусів інституту, хлопці вийшли прямо в гримі (з кров'ю і синцями) на вулицю і влаштували сценічну бійку з розбірками. Було цікаво як люди відреагують, чи повірить їм хтось. Для акторів дуже важливо бути переконливим. В результаті вже були не раді, оскільки справа дійшла до міліції, і нам, особливо дівчаткам пристойним, які не брали в цьому участі, довелося пояснювати і доводити, що ми просто студенти театрального інституту".
 

А ось із розповіді Анни Панової можна зрозуміти чи можуть поєднуватися такі поняття як чистота і загальна кухня в гуртожитку.

"Перший рік навчання у «Києво-Могилянській академії» я жила у гуртожитку. На одному блоці було 4 кімнати і спільна кухня. Майже всі пожильці - хлопці, відповідно, на кухні був ще той гармидер і постійно купа брудного посуду, захаращені столи.

Якось приїхала до мене з ночівлею подружка з Черкас. Вранці я залишила її в гуртожитку і пішла на навчання. А коли повернулася - очам не повірила: вона, сувора прихильниця чистоти, навела на кухні бездоганний лад! Перемила посуд, усе акуратно розставила. Вона хотіла підтримати свою неохайну подругу (себто, мене) і гадки не мала, що то були не мої каструлі та сковорідки з нальотом жиру завтовшки з палець.

Хлопці були щасливі і дуже дякували Ірині. Сміялися ми всі разом і залюбки попили чаю на ідеально чистій кухні".

загрузка...

Новости партнеров

Загрузка...

Популярні новини