Кожен твій день – це крок у майбутнє. І завдяки своїй професії ти робиш це майбутнє таким, яким бачиш його для себе та своїх дітей.

Ми обрали людей звичайних професій – енергетика, шахтаря, медпрацівника, агронома, газодобувача, хіміка, інженера-механіка, – і спробували дізнатися, заради чого вони працюють та що їх надихає.

Так почалася робота над відеопроектом каналу «Україна» до 25-ї річниці Незалежності.

Незалежно від професії героїв єднають спільні цінності: вони усвідомлюють, що їхня праця кожного дня – це їхній особистий внесок в розбудову країни.

З наших щоденних кроків сьогодні складається картина України завтра.

Незважаючи на те, що Людмила — головний агроном, вона особисто щоранку за кілька годин до світанку об'їжджає господарство.

Людмила вважає, що на роботі важливо розуміти своє надзавдання —тоді цікавіше домагатися успіху. Своїм надзавданням вона бачить нагодувати країну і підготувати продукцію на експорт. Адже українські сільськогосподарські товари повинні знати у всьому світі.

Людмила вважає, що на роботі важливо розуміти своє надзавдання —тоді цікавіше домагатися успіху. Своїм надзавданням вона бачить нагодувати країну і підготувати продукцію на експорт. Адже українську сільгосппродукцію повинні знати у всьому світі.
«Я не уявляю себе в іншій компанії і в іншій сфері діяльності. Мені подобається робота на землі, яка нас годує. Агроном — це не професія, це стиль життя, який вимагає знань, терпіння і зусиль. Історія моєї роботи — це все моє життя, в якому я пройшла всі щаблі: від фахівця нижчого рангу до головного агронома холдингу».

Людмила Шпак
головний агроном сільськогосподарської компанії «Харвіст Холдинг»
Енергозбереження — одне з найважливіших завдань сьогоднішньої України. У перспективі економія енергоресурсів знизить вартість комунальних послуг для звичайних громадян, а для країни забезпечить зростання виробництва і поліпшення екології.

Інженер І категорії компанії «Київенерго» Олександр Удод контролює режими роботи основного і допоміжного обладнання на ТЕЦ-6. Також Олександр проводить розрахунки, оцінюючи, чи ефективно компанія використовує енергоресурси, який її потенціал енергозбереження, і які інструменти потрібно застосовувати, щоб поліпшити енергоефективність.

Для Олександра «Київенерго» — це перше і поки єдине місце роботи. Його батьки також все життя присвятили енергетиці. Олександр продовжує трудову династію. Вперше на ТЕЦ-6 він потрапив під час навчальної практики і був настільки вражений великим та потужним обладнанням, що залишився тут працювати. За 10 років роботи в компанії, він уже встиг піднятися кар'єрними сходинками: від машиніста-обхідника котельного обладнання до інженера з розрахунків та режимів І категорії турбінного відділення.

«Для мене це набагато більше, ніж просто робота. Мій батько теж енергетик, я продовжую династію. Наша робота — це величезне і складне енергетичне обладнання: котли, турбіни за якими стежать десятки моніторів і сотні датчиків. Ми забезпечуємо електроенергією найбільше і головне місто України. Це колосальна відповідальність, але я жодного разу не пошкодував, що вибрав професію енергетика».

Олександр Удод
інженер з розрахунків та режимів І категорії, «Київенерго»
Хірургія — відділення, куди майже щодня надходять пацієнти з травмами. Потік людей великий, і Валентина не в змозі запам'ятати всіх своїх пацієнтів. Але вони пам'ятають і не забувають дякувати їй при зустрічі. Пацієнти навчили її, що добро потрібно пам'ятати все життя. А у такого народу, вважає Валентина, обов'язково буде чудове майбутнє.
«Найбільше в своїй роботі я ціную те, що я потрібна людям. Люди одужують завдяки, в тому числі, і моїй участі, і це приносить мені задоволення

Я працюю в хірургії, і те, що ми щодня рятуємо людей, даємо їм надію — це не гарні слова, а щоденна реальність. А люди — це і є наша країна, і у нас одне спільне майбутнє. Я — в операційній, шахтар — у шахті, льотчик за штурвалом або тракторист за кермом трактора — ми всі, кожен на своєму місці, вносимо часточку в розвиток країни».

Валентина Костенко
медсестра хірургічного відділення Центральної районної лікарні, с. Шишаки, Миргородський район, Полтавська область
Колись в дитинстві він мріяв стати космонавтом або розвідником, але життя розпорядилося інакше - після армії, не маючи спеціальної освіти, Юрій влаштувався гірником на шахті. Саме тут він проявив якості, які просто незамінні в забої - відповідальність, взаємовиручка, повна самовіддача в фізично виснажливої роботи.

Сьогодні Юрій керує бригадою прохідників і вчиться на 5 курсі Красноармійського індустріального інституту за спеціальністю гірнича справа, розробка корисних копалин.

У роботі Юрію подобається освоювати нову техніку. На його думку, ті, хто підкорює нові горизонти, ведуть Україну до успіху.
«Часто ми спускаємося в забій, коли ще темно, піднімаємося
на поверхню — коли вже темно. Сонце взимку бачимо тільки по вихідним. Робота складна, іноді небезпечна, тому важливою є довіра. Тут слабких або випадкових людей немає».

Юрій Криворучко
бригадир прохідницької бригади ДПР №2, ДТЕК ШУ Павлоградське
20 років Тетяна Пашунова працює в хімічному цеху однієї зі столичних ТЕЦ. На участь в телевізійному проекті каналу «Україна» погодилася з радістю. За її словами, головне для кожної людини — улюблена справа і сім'я, яка підтримує у всіх починаннях. Це допомагає подолати труднощі і кожен день робити щось важливе, значуще і для сім'ї, і для країни.
«Для мене важлива робота в злагодженому колективі, командна робота. У колі однодумців цікавіше й ефективніше освоювати нові технології. Я ціную, що у мене є можливість розвиватися, і я щаслива».

Тетяна Пашунова
інженер-хімік ІІ категорії, «Київенерго»
Газові свердловини працюють цілодобово, тому на своїй зміні Сергій Шаповал, оператор з видобутку нафти і газу на Семиренківському родовищі у Полтавській області повинен невідривно контролювати тиск і температуру свердловин, відкачування води, усувати позаштатні ситуації, якщо вони трапляються. Робота в колективі однодумців приносить йому справжнє задоволення.
«Мій внесок в загальний розвиток країни? Я працюю в газодобувній компанії, ми лідери приватного газовидобутку. Кілька днів тому видобули мільярд кубометрів газу — ось такий внесок. Це цегла в стіну енергонезалежності нашої країни. Адже весь наш газ іде в державну магістраль. А значить — він буде гріти будинки, школи, лікарні. Або давати енергію для заводів, щоб працювала промисловість, у людей була робота. І я повноправний учасник цього процесу».

Сергій Шаповал
оператор з видобутку нафти та газу,
«ДТЕК Нафтогаз»
Кожен день, мов у фантастичному фільмі, адже будівля Ботієвської вітроелектростанції, що на Запоріжжі швидше нагадує космопорт, ніж енергетичний об'єкт. Інженер-механік ВЕС Роман Гринь впевнений: розвиваючи напрямок вітроенергетики, ми закладаємо цеглинки у фундамент екологічного благополуччя України. Він мріє, щоб його майбутні діти жили в екологічно чистій країні.
« Вітроенергетика це не тільки ефективний і безпечний спосіб генерації електроенергії, це ще й красиво. Багато людей просто закохуються з першого погляду в ці величезні білі «машини», а побувавши поруч, відчувають захват і захоплення. Коли з нічого в порожніх полях починають з'являтися величезні білі вітрогенератори, спочатку один, потім двоє, потім їх уже 30, і вони починають обертатися і генерувати електроенергію... Через два роки їх вже 65, і це вже найбільша ветроелеткростанція в Україні».

Роман Гринь
інженер-механік Ботієвської вітроелектростанції