«Сьогодні» в Антарктиді
«Сьогодні» в Антарктиді
Знімальна група каналу «Україна» разом із 22-ю експедицією полярників дісталася Антарктиди. Вперше за багато років разом із командою на станцію вирушили журналісти. На українській антарктичній станції «Академік Вернадський», яка розташована на острові Галіндез, журналіст Олександр Махов і телеоператор Руслан Кузьгов програми «Сьогодні» встановили прапор каналу «Україна».
Пункт 1. Буенос-Айрес
В Буенос-Айресі команда «Сьогодні» в Антарктиді» відвідала знаменитий район Ла Бока. Саме тут зародилось танго. Пари танцюють біля кожного ресторанчика чи кафе й таким чином заманюють відвідувачів. Уроки танго можна також взяти прямо на вулиці за символічну суму.

Родина танго. Район La Boca. #танго #laboca #СегоднявАнтарктиде #каналукраїна #tango

Допис, поширений Олександр Махов (@alexandr_mahoff)

Ще цей район знаменитий своїми різнокольоровими будинками. Червоні, жовті, зелені, сині. Щодо до цього – існують кілька версій. По одній – матеріалом для будівель послужили кораблі, які приходили в місцевий порт з різних країн. Різні національності – різні кольори. За іншою версією – італійські мігранти, які заселяли цей район були дуже бідними, а тому у них просто не вистачало фарби одного кольору.


Ла Бока – це ще й футбольний район. Аргентинці –палкі вболівальники. Тут базується місцева футбольна команда «Бока Хуніорс», за яку грав легенда світового футболу Дієго Марадона.
Пункт 2. Ушуайа – крайня точка землі


Ушуайя - це містечко на краю землі. При чому землі Вогняної. У прямому сенсі слова. Далі — тільки скутий льодами океан, по якому відважні полярники добираються на спеціальних кораблях в Антарктиду.
Подивишся на споруди в 2, максимум 3 поверхи. Іноді дерев'яні, і навряд чи подумаєш, що це — чи не центр туризму, а готелів тут більше півсотні. Від 200 доларів за номер до скромних хостелів. Квитки звідси в Антарктиду на кораблі коштують 7 тисяч доларів. Правда, зараз тут порожньо — турсезон закритий. Занадто сильно штормить.




Мандрівники це місто люблять. Ну де ще в паспорт поставлять позначку «Край землі»?

До того ж, це зона вільної торгівлі і ціни тут, за аргентинськими мірками, досить приємні.


З їжею в Ушуайі проблем немає. Від вибору морепродуктів паморочиться голова. Але більшість туристів обирають крабів. Вони тут величезні.

Готують на відкритому вогні і з унікальними спеціями. І жодних «порцій»! Заплатив 20 доларів і їж, скільки влізе.

Ушуайя — справжній гастрономічний рай!
Красиво — немає слів. З одного боку гори, з іншого вихід через бухту в океан. Світанки, здається, схожі на щось середнє між зефіром і пастилою. І раз у раз чіпляються за верхівки гір або щогли корбаля.
Таке враження, що Ушуайя живе пінгвінами. ЇХ тут тисячі. Ні, вони не ходять по вулицях і не визирають у вікна. Пінгвіни-покажчики, пінгвіни-реклама, пінгвіни леді і джентельмени попивають каву на вулицях. Або «підробляють» манекенами, як на фото.

Але крім пінгвінів усіх розмірів і форм у сотнях сувенірних крамниць продають настоянки і лікери місцевого розливу, варення з тутешніх ягід і домашній шоколад.

Ушуайя — справжнє місто контрастів.
Журналістам каналу «Україна» довелося добряче затриматися у порту Ушуайя — протокою Дрейка розгулявся добрячий шторм. Але хіба вітер може зупинити справжніх полярників?
Хай як опиралася природа, прийшов час, і безстрашні полярники на своєму кораблі почали підкорення одного з найнебезпечніших місць світу — протоки Дрейка. Хвилі тут подеколи сягають 10 метрів висоти, і човен з українцями відчув на собі усю міць Південного океану.
Пункт 3. Острів Галіндез, Антарктида
Сьогодні станція «Академік Вернадський» співпрацює з науковцями майже 30 країн на одному рівні. Але так було не завжди.

До 1996 року станція мала назву «Фарадей» і належала Англійському Антарктичному Товариству. Великобританія вирішила передати її одній з «неантарктичних» країн, якою стала і стала Україна. Наші співвітчизники полярники підняли синьо-жовтий стяг над станцією 6 лютого 1996 року і назвали її «Академік Вернадський».
Наші науковці успадкували станцію разом з обладнанням, серед якого полярна реліквія — спектрофотометр Добсона, прилад для вимірювання озону, завдяки якому в 80-х роках була відкрита озонова діра над Антарктидою.

Сьогодні «Академік Вернадський» — це повноцінна метеорологічна та географічна обсерваторія, де трудиться щонайменше 15 осіб, переважно вчених. Тон задають геофізики і метеорологи, оскільки наша станція орієнтована насамперед на вивчення клімату.

Українцями був створений систематизований каталог, який дозволив відобразити структуру земних надр і виявити перспективні нафтогазові родовища. Крім того, на антарктичній станції нашими вченими була впроваджена технологія з переробки твердих харчових відходів. Результати медико-біологічних досліджень українських вчених були враховані при розробці медичних стандартів і створення міжнародної системи охорони здоров'я в Антарктиці.

Житлова, вона ж і робоча зона на станції — це одна будівля з безліччю коридорів, сходів і кімнат.

Журналісти «Сьогодні» заглянули в кожне приміщення і дізналися, як живуть і працюють українські полярники.


Журналісти потрапили на так звану зміну полярників. З України прибули 12 осіб. З них 7 наукових співробітників — геолог, дослідник геокосмосу, геофізик, два біолога і два метеоролога. Крім того в Антарктиду приїхали медик та технічна група, яка займається підтриманням роботи
станції — кухар, системний адміністратор, механік і дизеліст-електрик.
З собою полярники привезли близько 200 тонн вантажу продукти, паливо і устаткування для наукових досліджень.


Українська наукова станція «Академік Вернадський» знаходиться на острові Галіндез. Цікаво, що пінгвіни Дженту, нечисленний вид на планеті, обрали для проживання саме цей острів. Фактично вони живуть разом з полярниками — будують гнізда поруч з будівлями і науковими приладами.

Зараз пінгвінів на острові близько тисячі особин.

Дженту невеликого зросту всього близько півметра. Харчуються рибою, а ось гнізда будують вже на суші серед каменів.





На Великій Землі широко поширений міф, нібито пінгвіни, задивляючись у небо, падають на спину і не можуть самостійно піднятися. І тому в Антарктиді існує спеціальна професія — перевертач пінгвінів.

«Це, звичайно ж, повна нісенітниця. Пінгвіни дуже спритні. Вони швидко пересуваються сушею, стрибають через каміння і абсолютно спокійно можуть піднятися з землі, якщо падають. До того ж, вони ніколи не підпускають до себе людину на близьку відстань», — розповідає біолог Віталій Смаголь.
Незважаючи на те, що в Антарктиді зосереджений найбільший запас прісної води, полярники добувають питну воду з океану, яка перед цим проходить систему очищення і фільтрації. Цим складним процесом завідує електрик-механік Володимир Храпач.

«Воду, яку ми отримуємо після очищення, ми використовуємо для приготування супів, борщів, чаю, кави або компотів. А також для технічних потреб», — розповідає Володимир Храпач.

Більше про поїздку журналістів в Антарктиду дивіться у сюжетах програми «Сьогодні» на каналі «Україна»!