Онлайн
Великдень

Великдень 2020: традиції, обряди, повір’я та прикмети

Дізнайтеся, як відначається Великдень у слов'янській традиції: святкування та ритуали

09:45, 19 квітня 2020

Великдень 2019

фото: pexels

Христове Воскресіння або Великдень 2020 –  не лише головний день богослужебного року та найдавніше християнське свято, а й світла пора, яка знаменує справжній початок весни, час тепла та оновлення природи й усього життя.

Великдень: історія свята

Саме Воскресіння Христа постало доводом того, що Ісус був істинним Спасителем, адже він переміг смерть, воскреснувши.  Для більшості християн це свято ототожнюється з вірою у безсмертя, яке можна заслужити, маючи праведне чесне земне життя. Підтвердженням цьому є згадка про право на вічне життя у Святому письмі.

До Великодня віряни готуються сім тижнів Великого посту – одного з найсуворіших постів у християн. Такий тривалий час утримання пов’язаний із часом перебування Ісуса Христа у пустелі до свого розп’яття. Прийнято вважати, що в ці дні душа віруючого наближається до Бога та відмовляється від земних пристрастей. Ці сім тижнів називаються седмицями, а ось останній тиждень перед Пасхою іменують, як Страсну седмицю.

Тайная Вечеря

Тайна вечеря

фото: pexels

Особливе значення має Страсний четвер – день, коли Ісус Христос зі своїми учнями розділив святкову трапезу на Таємній Вечері та пророкував зраду одного з них. У Страсний четвер віруючі по можливості намагаються причаститися. Натомість у храмах цього дня читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. Цей день прийнято вважати Чистим четвергом. Згідно з Новим Заповітом, у Чистий четвер Ісус омив ноги кожному з апостолів. Тому ще здавна віруючі люди очищували свої домівки від бруду, топили лазню на світанку, аби звільнити себе від негативу, нечистоти та брудноти.

Великдень: традиції українського народу

Уночі, перед Великоднем, у церткві розпочинається святкова літургія, по завершенню якої священники урочисто проголошують: «Христос Воскрес!», на що віряни відповідають: «Воістину Воскрес!». Після служби, на світанку, відповідно до церковних традицій на Великдень, процесія тричі обходить навколо церкви, і лише потім священник, під супроводом церковних дзвонів, починає освячувати великодні кошики. Ця споконвічна традиція відзначається тим, що саме в цей момент завершується Великий піст, а храм благословляє віруючих на вживання «скоромної їжі», тобто непісної.

Читайте також
Великодній кошик 2019: що можна і не можна в нього класти

Великодній кошик 2019: що можна і не можна в нього класти

Святковий сніданок на Великдень

Багатий та ситний великодній стіл – символ достатку та радості для усієї родини. Саме тому християни після освячення поспішають додому, аби насолодитися освяченою їжею та привітати близьких.

Трапезу прийнято розпочинати з молитви. Після чого варто привітати рідних та близьких, тричі цілуючи в щоки та промовляючи: «Христос Воскрес!». Сніданок розпочинає господар домівки. Він ділить свячене яйце на стільки частин, скільки присутніх є за столом, залишаючи на тарілці частину для померлих у родині. 

Раніше ж починали святковий сніданок із паски: верхівку зрізали та віддавали корові, щоб у тієї було багато молока та зростали здоровими телята. А от після обіду було прийнято декілька годин не вживати воду, аби не хотілося пити в полі під час жнив.

Великдень у слов'янській традиції: ходіння по гостях

Великдень 2020

фото: pexels

Під час Пасхи суворо забороняється будь-яка домашня робота. У ці дні прийнято гуляти, веселитися, відвідувати родичів та друзів. Приходити з порожніми руками не можна. Потрібно взяти з собою гостинця: паску, розмальовані крашанки або солодощі.

Із залишками Пасхальної трапези слід поводитися обережно. Їх не можна викидати. Крихти їжі збирають та закопують, або навіть кидають у воду. Наші пращури вірили в те, що, якщо закопати залишки кісток від поросяти, то не буде граду, натомість буде хороший врожай.

Священну сіль давали худобі, аби вона краще їла та не хворіла. Також чудодійною силою наділяли шкаралупу від яйця. Закопуючи її на городі, люди вірили в те, що там не будуть заводитися черв’яки та жуки, які шкодять урожаю.

Особливою магією є наділеним той рушник, у якому були освячені великодні страви. Жінки брали його з собою на пологи, аби полегшити біль.

Великодні повір’я

Молоді дівчата цього дня наводили красу. Вони опускали свячене яйце у джерельну воду, а потім умивалися.

Мами захищали своїх дітей таким чином – починаючи з Великодня і тиждень потому новонароджених годували свяченою паскою, аби зміцнити їхнє здоров’я.

Ті дівчата, які хотіла швидше вийти заміж, під час церковної служби про себе говорили: «Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого холостого!».

Ті жінки, які не могли завагітніти, на Великдень повинні були поставити біля себе зайву тарілку та поласти туди шматочок пасочки зі словами: «Паска для діточок!». Після трапези цей шматочок кришили птахам.

Народні прикмети на Великдень

  • Якщо на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
  • Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.
  • Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.
  • На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

Також вам буде цікаво: вихідні та святкові дні у квітні 2020 в Україні.

Дивіться відео, як правильно збирати великодній кошик до церкви:

Долучайтесь до каналу «Україна» в меседжерах, аби дізнаватись першими про актуальні та обрані матеріали за посиланнями:
Viber –
https://chats.viber.com/kanalukraine/uk
Telegram – https://t.me/kanalukraina

Новости партнеров

Загрузка...
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь