Кожен твій день – це крок у майбутнє. І завдяки своїй професії ти робиш це майбутнє таким, яким бачиш його для себе та своїх дітей.

Ми обрали людей звичайних професій – енергетика, шахтаря, медпрацівника, агронома, газодобувача, хіміка, інженера-механіка – і спробували дізнатися, заради чого вони працюють та що їх надихає.

Так почалася робота над відеопроектом каналу «Україна» до 25-ї річниці Незалежності.

Незалежно від професії героїв єднають спільні цінності: вони усвідомлюють, що їхня праця кожного дня – це їхній особистий внесок у розбудову країни.

З наших щоденних кроків сьогодні складається картина України завтра.

Незважаючи на те, що Людмила — головний агроном, вона особисто щоранку за кілька годин до світанку об'їжджає господарство.

Людмила переконана, що на роботі важливо розуміти своє надзавдання — тоді цікавіше досягати успіху. Своїм надзавданням вона вважає нагодувати країну і підготувати продукцію на експорт. Адже про українські сільськогосподарські товари повинні знати у всьому світі.
«Я не уявляю себе в іншій компанії і в іншій сфері діяльності. Мені подобається робота на землі, яка нас годує. Агроном — це не професія, це стиль життя, який вимагає знань, терпіння і зусиль. Історія моєї роботи — це все моє життя, в якому я пройшла всі щаблі: від фахівця нижчого рангу до головного агронома холдингу».
Людмила Шпак,
головний агроном сільськогосподарської компанії «Харвіст Холдинг»


Енергозбереження — одне з найважливіших завдань сьогоднішньої України. У перспективі економія енергоресурсів знизить вартість комунальних послуг для звичайних громадян, а для країни забезпечить зростання виробництва і поліпшення екології.

Інженер І категорії компанії «Київенерго» Олександр Удод контролює режими роботи основного і допоміжного обладнання на ТЕЦ-6. Також Олександр проводить розрахунки, оцінюючи, чи ефективно компанія використовує енергоресурси, який її потенціал енергозбереження, і які інструменти потрібно застосовувати, щоб поліпшити енергоефективність.

Для Олександра «Київенерго» — це перше і поки єдине місце роботи. Його батьки також все життя присвятили енергетиці. Олександр продовжує трудову династію. Вперше на ТЕЦ-6 він потрапив під час навчальної практики і був настільки вражений великим та потужним обладнанням, що залишився тут працювати. За 10 років роботи в компанії він уже встиг піднятися кар'єрними сходинками: від машиніста-обхідника котельного обладнання до інженера з розрахунків та режимів І категорії турбінного відділення.

«Для мене це набагато більше, ніж просто робота. Мій батько теж енергетик, я продовжую династію. Наша робота — це величезне і складне енергетичне обладнання: котли, турбіни, за якими стежать десятки моніторів і сотні датчиків. Ми забезпечуємо електроенергією найбільше і головне місто України. Це колосальна відповідальність, але я жодного разу не пошкодував, що вибрав професію енергетика».
Олександр Удод,
інженер з розрахунків та режимів І категорії, «Київенерго»


Хірургія — це відділення, куди майже щодня надходять пацієнти з травмами. Потік людей великий, і Валентина не в змозі запам'ятати всіх своїх пацієнтів. Але вони пам'ятають і не забувають дякувати їй при зустрічі. Пацієнти навчили її, що добро потрібно пам'ятати все життя. А в такого народу, вважає Валентина, обов'язково буде чудове майбутнє.
«Найбільше у своїй роботі я ціную те, що я потрібна людям. Люди одужують, зокрема, завдяки моїй участі, і це приносить мені задоволення.

Я працюю в хірургії, і те, що ми щодня рятуємо людей, даємо їм надію — це не гарні слова, а щоденна реальність. А люди — це і є наша країна, і у нас одне спільне майбутнє. Я — в операційній, шахтар — у шахті, льотчик — за штурвалом або тракторист — за кермом трактора — ми всі, кожен на своєму місці, вносимо часточку в розвиток країни».
Валентина Костенко,
медсестра хірургічного відділення Центральної районної лікарні,
с. Шишаки, Миргородський район, Полтавська область


Колись у дитинстві він мріяв стати космонавтом або розвідником, але життя розпорядилося інакше — після армії, не маючи спеціальної освіти, Юрій влаштувався гірником на шахті. Саме тут він проявив якості, які просто незамінні у забої — відповідальність, взаємовиручка, повна самовіддача у фізично виснажливій роботі.

Сьогодні Юрій керує бригадою прохідників і вчиться на 5 курсі Красноармійського індустріального інституту за спеціальністю «Гірнича справа, розробка корисних копалин».

У роботі Юрію подобається освоювати нову техніку. На його думку, ті, хто підкорює нові горизонти, ведуть Україну до успіху.
«Часто ми спускаємося в забій, коли ще темно, піднімаємося
на поверхню — коли вже темно. Сонце взимку бачимо тільки на вихідних. Робота складна, іноді небезпечна, тому важливою є довіра. Тут слабких або випадкових людей немає».
Юрій Криворучко,
бригадир прохідницької бригади ДПР №2, ДТЕК ШУ Павлоградське



20 років Тетяна Пашунова працює в хімічному цеху однієї зі столичних ТЕЦ. На участь у телевізійному проекті каналу «Україна» погодилася з радістю. За її словами, головне для кожної людини — улюблена справа і сім'я, яка підтримує у всіх починаннях. Це допомагає долати труднощі і щодня робити щось важливе, значуще і для сім'ї, і для країни.
«Для мене важлива робота в злагодженому колективі, командна робота. У колі однодумців цікавіше й ефективніше освоювати нові технології. Я ціную, що в мене є можливість розвиватися, і я щаслива».
Тетяна Пашунова,
інженер-хімік ІІ категорії, «Київенерго»



Газові свердловини працюють цілодобово, тому на своїй зміні Сергій Шаповал, оператор з видобутку нафти і газу на Семиренківському родовищі у Полтавській області, повинен невідривно контролювати тиск і температуру свердловин, відкачування води, усувати позаштатні ситуації, якщо вони трапляються. Робота в колективі однодумців приносить йому справжнє задоволення.
«Мій внесок у загальний розвиток країни? Я працюю в газодобувній компанії, ми лідери приватного газовидобутку. Кілька днів тому видобули мільярд кубометрів газу — ось такий внесок. Це цеглина в стіну енергонезалежності нашої країни. Адже весь наш газ іде в державну магістраль. А значить — він буде гріти будинки, школи, лікарні. Або давати енергію для заводів, щоб працювала промисловість, у людей була робота. І я повноправний учасник цього процесу».
Сергій Шаповал,
оператор з видобутку газу «Нафтогазвидобування», ДТЕК Нафтогаз





Кожен день, мов у фантастичному фільмі, адже будівля Ботієвської вітроелектростанції, що на Запоріжжі, швидше нагадує космопорт, ніж енергетичний об'єкт. Інженер-механік ВЕС Роман Гринь впевнений: розвиваючи напрямок вітроенергетики, ми закладаємо цеглинки у фундамент екологічного добробуту України. Він мріє, щоб його майбутні діти жили в екологічно чистій країні.
«Вітроенергетика — це не тільки ефективний і безпечний спосіб генерації електроенергії, це ще й красиво. Багато людей просто закохуються з першого погляду в ці величезні білі «машини», а побувавши поруч, відчувають захват і захоплення. Коли з нічого в порожніх полях починають з'являтися величезні білі вітрогенератори — спочатку один, потім двоє, потім їх уже 30 і вони починають обертатися і генерувати електроенергію... Через два роки їх вже 65, і це вже найбільша вітроелеткростанція в Україні».
Роман Гринь,
інженер-механік Ботієвської вітроелектростанції